Розпочинаю серію оглядів "За що дають Антонича?". Нагадаю, ідеться про літературну премію ім. Б.-І.Антонича, отут більше.

Релігійна еротика в поезії

Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл.
Трохи формалізму:
Літ премія ім. Б.-І.Антонича за 1999.
Вік автора на час отримання премії – 25.
Формат книжки 70х90 (як старі фото моєї бабусі)
Цукру - 4 ложечки, забагато.
Читати - дуже раджу.

Книжка має пафосну передмову, написану невідомим мені Олександром Слободяном, який, можливо, є Президентом ЗАТ “Оболонь” (так каже Google), а може, і письменником. Зрештою, яка різниця. Цитата: “Тоді це була сімнадцятирічна юність. Геній любови прокинувся і звільнив поезію Оксани Яковини. Майстри слова побачили мудрість, якої не сподівалися від юности”. Ким би не був шановний пан Слободян, а тут він трапив у “яблучко”. Вірші Оксани – це постійне любовне бажання і тремтіння, це еротика прямо на простирадлах аркушів у всіх на очах. Перевірте це:
Меса
Входиш, як входять царі до печери,
гаснуть світила , і біля жертовника
білий дощ, наче білий священик,
нашу любов читає двадцятьма мовами.
Двоє тіл білих складаються в древній апокриф,
писаний ще неписьменними вченими,
там серед каменю тихо стоїть з ними Бог їх,
кажучи їм ті безумства, щ стануть священними.
Корінь твій по мені пише обрис венери,
сам коронує її тут, під стінами голими.
Твій білий дощ і ти, мов священик,
молишся поміж грудей двадцятьма мовами.

Вірші Оксани Яковини оспівують жінку-коханку і жінку-матір. Вона є степом, з якої проростають трави і по ній гарцюють коні. Взагалі, у цій збірці багато коней, що явно відсилають до сексуальності.Цитата із З.Фройда (“Я і воно”): “У стосунку до Воно Я ніби вершник, який має приборкати коня, що перевершує його в силі”. І приборкує ці сили авторка релігією, жінка-церква – ще один образ поряд із жінкою-матір’ю і жінкою-коханкою.

я
церква
вищаю ніби дзвін
стає
так
немов увійдеш не з дверей
і ті що моляться не знають
куди стояти обличчям
кожна свічка вкриває мене
святими плямами із середини
мене обвішано іконами
розп’яття посеред мене
хочеться кричати а хтось бере
мої губи своїми наче причасті
всі по одному лишають
свій гріх у мені й виходять
я не можу обернутися й бігти
місто з каменем на душі
я на фундаменті я церква

Уперше бачу поетичну релігійну еротику, ніде, я не пам’ятаю, щоб у когось з  українських авторів не було поєднано образ церкви і коханки, і це все у поєднанні з бароковим досвідом емблематичної поезії.
Мій висновок: Антонича у 1999 дали і за релігійну еротику, хоч це не єдина перевага цих текстів.

Це питання мене цікавило рік тому, коли відсилала рукопис на літпремію імені Б-І Антонича (до 31 серпня, ще можете встигнути). Але до більшості лауреатьських книжок дісталася тільки тепер.
Я пропоную вам зайнятися «хірургією», для цього нам знадобиться операційний стіл і швейна машинка (за французькою традицією) та книжки, які отримали премію Антонича. За 15 років (1994-2008) нагородили таких людей (перші премії, другі зазначені в дужках):

2.    Сенчишин Ярина, Кубай Данило, Сливинський Остап,  Коноваленко Сергій ("У лігві вересня"), Маріанна Кіяновська ("Парк Праксителя" - друга премія 1999)

Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл.

Луцишина, Оксана. (Орфей Великий. – Лювів: Зерна,  друга премія 2000 р.)

Угрин, Анастасія. Це знає кожен вітер: Поезії / Худож. Оформл. В.І.Сави. –Львів: Каменяр, 2002. – 46 с.: іл., портр.

Пашківська, Надія. Куль парків на шахівниці: Поезії / Худож. Оформл. Серіх В.І.Сави; Вступ. Слово С.Антонишин. – Львів: Каменяр, 2002. – 95 с.: іл., портр.

Романенко Олег

Гевків, Галина. Один день слова ні: Поезія / Іл. Н.Могилат. – Львів: Каменяр, 2004. – 133 с.: іл.

Кучерявий, Юрій. Рахунок порожнечі: Поезія / Передм. М.С. Якубовської; Худож.оформл. С.Кучерявого. – Львів: Каменяр, 2005. – 79с.

Головатюк Євген

Березіна, Дарина. Всього лише серпень: Поезія. – Львів: Каменяр, 2007. – 37 с

Назаров, Назарій. Лампадофор: Поезії. – Львів: Каменяр, 2008. – 48 с.

Якимчук, Любов , як МОДА [Текст] : поезії / Фото К.Мотильової; дизайн А.Московченко. – Львів: Каменяр, 2009. – 74 с.: іл (тобто це я)

Як ви розумієте, маю тільки книги, бібліографію яких зазначаю. У кого є інші - прошу поділитися. Усього має бути 15 - стільки років конкурсу, плюс кілька за другі місця. Завтра починаємо хірургічні вправи :)

я з Луганська, з Луганщині, а простір зовнішній формує внутрішній, у мене там степ
Я вийшла на сцену і заявила, що збираюся відходити від того пафосу, що звучав до мене. Я говорила про важливі для мене речі. 

Премія імені Б.-І. Антонича поїхала до Луганська

Как стало известно "Параллель-медиа", литературную премия имени Богдана-Игоря Антоныча "Привітання життя" в этом году получит молодая поэтесса из Первомайска Люба Якимчук, представившая свой сборник ",Як мода". Об этом сегодня сообщил один из организаторов конкурса, директор издательства "Каменяр" Дмитрий Сапига.

 

Кучерявий, Юрій. Пам'ять і місце. – К.: Факт, 2009. – (Серія «Зона Овідія»).

Кучерявий – ду-уже серйозний поет. Він не жартує і не грається, він скоріше грає на слові...

27 січня о 18:00 у приміщенні видавництва «Смолоскип» відбудеться «ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ в одному пакетику» - творчий вечір Любові Якимчук. Авторка обіцяє вірші, відеопоезію та чайну церемонію.

Любов Якимчук – лауреат:

І премії літ. конкурсу імені Б.-І. Антонича,
ІІІ премії видавництва «Смолоскип»,
конкурсу «Ноосфера».

 а також магістрантка Києво-могилянської академії та радіоведуча. 

Вартість входу – 1 пакетик чаю.

Друзі мої! Підкажіть, як завантажити картинку, щоб була більшою? Хто знає?

 

Усім шанувальникам Джеймса Джойса місяць назад привід святкувати Bloomsday. 16 червня, день з життя дублінського єврея Леопольда Блума та Стівена Дедала зображене в романі Джойса „Уліс”. Та найбільший герой тексту – місто Дублін, яке, у випадку його зруйнування, можна було б відбудувати за романом Джойса.

У мене ідея – зібратися наступного року в цей день над читанням цього колосального тексту. Із готовою іжею та напоями. Читати по черзі, намагаючись вписанися в хронометр роману, дія якого починається о 8 годині і закінчується вночі.

А поки що читайте Джойса в його „потоці свідомості” та насолоджуйтеся, пам’ятаючи істину – „любиш її люби і її парасольку”.

Вітаю з Блумсдей!

Презентація проекту відеопоезії 
"Досить розмов у моїй голові"

27 травня о 19.00 в ЛНУ імені Тараса Шевченка (Мала актова заал) відбудеться презентація луганського проекту відеопоезії "Досить розмов у моїй голові" режисера Юлії Блаут і поетки Любові Якимчук. 

У кінці червня проект "Досить розмов у моїй голові побачать учасники Семінару творчої молоді в Ірпіні і шанувальники відеопоізїї на фестивалі відеопоезії в Росії.

"Відеопоезія підтверджує думки літературознавців про існування четвертого роду літератури. Серед паперового епоса, звукової лірики та сценічної драми з’явилося відео, що об’єднує в собі текст і сценічність. Тому дуже важливо, щоб режисер не був у менулому снайпером, тобто міг дивитися на все під різними кутами", - Любов Якимчук.

"У готовій ведеопезії важко визначити первинність відео чи текста. Відео розширює рамки поезії, а поезія - границі екрану. Але більший вплив на віідеопоезію, ніж літеатура, зробило телебачення та кінематограф. Разом з двухмірним екраном був позичений і величезний матеріал ємнісних, гнучких, сильних засобів виразності. Реальність зображуєтся за допомогою образів, отриманих поєднанням світла, звуку і змісту, асоціації та символа" - Юлія Блаут.

Акредитація журналистів – з 18.40.

За підтримки Літературного угруповання СТАН 
та ЛНУ імені Тараса Шевченка 

Телефони для довідок:

8 (097) 797 85 95 – Любов Якимчук

8 (066) 737 50 17 – Юлія Блаут

Деякі фото Катерина Мотильової з фотовиставки "Дівчата знімають дівчат" ("Девочки снимают девочек").
Обережно! Виставку заборонено. В Обласній бібліотеці Горького виставку знімуть до 19 травня. Тому поспішайте, просіть, щоб відкрили експозицію під цензурною назвою "Женские секреты" (4 поверх, заходьте у відділ мистецтв). Вимагайте.
Роботи фотографів з Луганська, Донецька, Києва.