| У мене в квартирі живе чоловік |
|
|
09:57pm 11/04/2012 |
|
| |
Колись я написала вірш, про чоловіка, що неголиться, дивиться телевізор, забруднює шкарпетки та посуд. Але найгірше з ним було те, що польське посольство не дає йому візи. У мене тоді ніхто не жив і все я вигадала.
А тепер маю запрошення на авторські зустрічі в Польщі і не можу потрапити до консульського відділу, бо вони призначають зустрічі через електронну реєстрацію і мені призначено на 8 травня, а авторське спотканя в мене 22 і 23 квітня. І тільки тепер розумію депресивний стан цього мого вигаданого і такого справжнього квартирного чоловіка. Масакра!
|
|
| |
|
Читати 3 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| зима і светер |
|
|
11:42pm 09/02/2012 |
|
| |
Хто він? І що з ним зробити? Допоможіть мені із цим персонажем, який не хоче виписуватись. Важливі ваші думки. ...Моя погана звичка – це зима. Якщо можна так говорити про пори року. Хтось курить травку, хтось пиячить, а я люблю зимувати. У мене відростає животик. Тобто він у мене трохи й так є, але взимку він стає більш виразний, «як у жіночки на п’ятому місяці», - каже моя мама, яка терпіти не може чоловіків із брюшком. У холоди я вдягаю великий светер з горловиною та залягаю в сплячку. Звичайно ж не зовсім – я прокидаюся, вилажу з-під ковдри, але щоби істи, кохатися і написати трохи новин, тільки мінімум, наче вмикається внутрішній механізм заощадження енергії та ідей. Ще я рідко миюся – не можу змусити себе залізти під воду в такий холод. Кожну зиму обов’язково лопають опалювальні труби, і тоді доводиться втікати з вистудженої квартири щонайменше на добу, а то й на дві до друзів чи родичів. Хоч дуже не хочеться, бо взимку мало що хочеться взагалі – легше розпалити багаття посеред кухні, грітися удвох із Ідкою та смажити на вогнищі сало. Я їм сало тільки взимку, щоб перенести ці мінус тридцять за вікном і плюс десять у квартирі. Ще зловживаю гречкою та сиром. Зимовими вечорами мій шлунок розтягується, як і мій білий светр, із якого я не вилажу. Словом, наприкінці зими я виглядаю змарнілим і сірим. Якби я жив десь у Владивостоку, то через постійні зими важив би не сімдесят п’ять, а всі сто кілограм. Або сидів би на дієтах та пив оцет, як лорд Байрон. Чи писав би вірші про П'єро і бив свою жінку... |
|
| |
|
Читати 8 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Підсумки року 2011: багато їмо і мало читаємо |
|
|
07:04pm 11/01/2012 |
|
| |
 Одинадцятий рік був багатим на культурні події, можливо тому, що цього року не було виборів, а може тому, що література відроджується, коли в політиці панує хаос і криза. Книга опинилася в центрі суспільної уваги, тож політикам нічого не залишалося, як триматися поблизу. Отже, поговоримо про те, яким був книжковий рік 2011 для нас із вами, а зокрема про чотирьох китів української літератури, про літполітикум та літературний контекст, про перевороти, книжку в інтернеті та соцмережах, про виставки і про маленьких читачів. Тобто про всі важливі події, що піднімали рівень адреналіну в крові та рівень культури у країні... Читати далі... |
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Смертельні забавки в старіння від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ |
|
|
09:56pm 27/12/2011 |
|
| |
Антипович, Тарас. Хронос: фантаст.роман / Тарас Антипович. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 200 с. Це дуже незручний роман для тих, хто не підпорядковується писаним і неписаним законам, і водночас елексир для кожного, хто живе чесно від зарплатні до зарплатні. Можна сказати, що «Хронос» Тараса Антиповича – це не просто футурологічний, як зазначено в анотації, а соціально-фантастичний роман, або навіть антиутопічний роман-притча. Це текст, який відновлює справедливість світопорядку, ставить усе й усіх на свої місця. І цікаво, що ідеться ніби про 2040-ві роки, але насправді це оповідь про наше сучасне. Щоправда з однією змінною – винайшли хрономат, маленький пристрій, який здатен «переливати» час від донора до того, хто його потребує. Або дуже прагне. І цей винахід, що називається, «оголив» всю суспільну вертикаль: від влади до зоопарків.
Продовження на УНІАН. |
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Люба Якимчук і Марк Токар представляють «Донбас і контрабас» |
|
|
12:10am 03/07/2011 |
|
| |
Якщо Ви в Луганську 8 липня, запрошуємо сюди... В арт-кавярні «Донбас» (Іваніщєв Яр, 56) 8 липня о 19-00 відбудеться музично-поетичний перформанс поетки Любові Якимчук та музиканта Марка Токара «Донбас і контрабас».
Музично-поетичний дует Токар-Якимчук існує з 2009 року. Перший виступ відбувся в стінах театру ім. Леся Курбаса в рамках Міжнародного літературного фестивалю у Львові у вересні 2009 року. Це був проект «Жінка, дим і небезпечні предмети». Майже через два роки дует нарешті приїде до Луганська, на батьківщину Люби Якимчук, де і відбудеться перформанс «Донбас і контрабас». Тож луганська вулиця Радянська та львівська річка Полтва, яку закрили в труби, потекли в одному напрямку.
Проект являє собою поєднання поетичного досвіду Люби Якимчук із імпровізаційним досвідом Марка Токаря та за своєю суттю – це дійство імпровізаційне, у якому самодостатня музика і поезія сплітаються в одне ціле. Це означає, що під час виступу ви можете почути щойно створені тексти і музику, які виникли у взаємодії зі слухачем. Але як і будь-яка імпровізація, проект побудований на певних напрацюваннях митців.
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| 33 КОРОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (моя рецензія на ДЧ) |
|
|
09:49pm 23/06/2011 |
|
| |
 
Славінська І. 33 герої укрліт / худож.-оформлювач О. М. Артеменко. – Харків: Фоліо, 2011. – 412 с.
Журналістка Ірина Славінська протягом минулого року взяла щонайменше 33 інтерв’ю українських письменників для сайту «Українська правда». Але, щоб робота не пропала дарма (журналістські матеріали, знаєте, так швидко застарівають) вирішила зібрати їх у книжці під назвою «33 герої укрліт». Чи паперове видання врятує ці розмови від «зморшок» та швидкої смерті – згодом побачимо. Наразі поговоримо про 33 священні корови української літератури. Саме така змішана алюзія до пісеньки із фільму «Мері Поппінс» та індуїзму виникає у кожного читача, який мав щасливе дитинство і дрібку освіти. Оскільки дитинство в багатьох із нас було давно, нагадаю, що в тексті пісні йдеться про 6-річного поета, натхненного римувальника, відправленого (певно, дорослими) в село. Формула успіху поета полягала в тому, що він читав коровам вірші, а ті давали молоко. Інфантильність, сумнівний талант віршомаза, якому одночасно вдається займатися побутовими справами – тобто пасти корів – от яскраві ознаки цього героя, до якого нас відсилає назва книжки. Тож, попри всі розмови журналістки про 33 літери української абетки, виникають підозри щодо її ставлення до власних «героїв укрліт». Це по-перше.
Читати далі..
|
|
| |
|
Читати 1 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| із Дзеркал про Алісу |
|
|
09:58pm 17/06/2011 |
|
| |
 *
Аліса по той бік дзеркала Алісі смішно і страшно дороги ніби ті самі але ведуть не вперед, а вглиб багато речей губляться, коли раптом змінюєш маршрут багато людей губляться… до побачення, мої любі побачимось у дзеркалі інша орбіта - і кролики інші 2-6-11 22:39
|
|
| |
|
Читати 1 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Із Дзеркал |
|
|
10:10pm 05/06/2011 |
|
| |
Готуємо музичний проект із Марком, що прозвучить у Києві та Льові наприкінці червня (29, 30). Музика Марка на мої тексти. Квартет із кльовою вокалісткою. Це один із текстів.
*
на прощання збирала дощ: нитку дощу низку дощу волосинку дощу на доріжку сиділа на торбі з дощем наче грецька богиня без рук перед дзеркалом заворожено усе решта, що залишилося те латала львівським дощем щоб зібрати себе до купи щоб покласти себе в купе а він падав і падав я все падала-падала але якось ми просувалися запліталися у косу запліталися ноги довгі а руки не запліталися наче грецька богиня без рук наче річка без русла що небом тече та спадає на землю дощем то піском то потоками темними ніби Полтва, бездомна і боса і тече і тече річка з неба тече річка падає нам на носа на прощання збирала дощ: нитку дощу низку дощу волосинку дощу на доріжку сиділа на торбі з дощем наче грецька богиня без рук перед дзеркалом заворожено 28-5-11
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Розмова на Буквоїді |
|
|
12:06am 27/04/2011 |
|
| |
На питання «Що читати?» відповідаю я. і тут вони винесли в заголовок порівняння про білизну, хоч насправді не все так епатажно. повністю можна почитати на Буквоїді - там дійсно є певний список. а поки що таке от.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Можу порадити читати. Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути, це ду-уже інтимна справа. Але якось до мене в голову прийшла така утопічна думка, що обов’язково має існувати певний психолог з читання (назва може бути інша), тобто така людина, у якої можна пройти анкетування, співбесіду, та отримати від неї список літератури (враховуючи літературні смаки та психічний стан), яка тобі сподобається та буде терапевтичною власне для тебе. Я би хотіла працювати на такій посаді. Але тоді окрім філологічної освіти треба було би отримати психологічну, і я би ще повчилася без вагань :)
|
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Малі письменники |
|
|
01:22pm 07/02/2011 |
|
| |
 Grzwgorz Kasdepke. KIEDY BY ŁEM MAŁY; Anna Onichimowska. KIEDY BYŁAM MAŁA il. Joanna Olech. – Łódź: Literatura, 2009. – 73 s., 65 s. Діти такі ж люди, як і дорослі, але з тією різницею, що малі є менш спокушеними життєвим і читацьким досвідом. Вважається, що дітлахам менше доступна не тільки тематика художніх текстів, а й багато яких літературних жанрів. Проте це не завадило з’явитися дитячій книжці «Коли був малим; Коли була малою» Ґжеґожа Касдепке та Анни Оніхімовської, які підважують такі твердження. А це лише одна книжка, дві обкладинки і два твори про хлопчачий і дівочий досвід варшавського дитинства. Але трохи повернемося до проблеми. З читацького «раціону» дітей молодшого шкільного віку майже виключено всі великі жанри, серед яких і складна для розуміння мемуаристика. Ніби й не дивно, адже основною жанровою ознакою цього жанру є суб’єктивне осмислення певних історичних подій, життєвого шляху конкретно-історичної постаті із залученням документів, соціально-психологічною природою вчинків, мотивацією дій і рішень. Хіба така жанрова «докучливість» може зацікавити дитину? Як виявляється, може, якщо цю книжку написано малими письменниками. |
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Як ІБТ схляцує чужі думки |
|
|
11:24pm 27/12/2010 |
|
| |
Це перепост з жж мого друга з Луганська ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1) skorkin_k
Читаю це Ігора Бондаря-Терещенка «У задзеркаллі 1910-30-х років» (Київ, «Темпора», 2009). «Хорошая кніжка, интєрєсная». Але ось наштовхуюсь на такі авторські роздуми: «Воно й не дивно, якщо згадати, що сам автор ніколи не любив свій народ. Тож коли йому говорили, що в селі зосереджена духовність, він наївно вважав, що в селі завжди було зосереджене хамство. Також коли йому втовкмачували, що робітник – це уособлення добропорядності і всіляких чеснот, він все одно гадав, що робітник – це, як правило, типовий невдаха з напівкримінальною психологією…Усе це відбувається, мабуть, через те, що автор за своєю життєвою позицією і походженням не належить ані до кляси «друзів», ні до кляси «ворогів» народу, натомість – до кляси його господарів. Причому не самозваних чи підробних, а справжніх, автентичних і єдино можливих за кастовим розподілом світу речей і понять. Тому розводитись про свою любов чи лояльність до народу йому абсолютно непотрібно. Наразі це виглядало б так само дурнувато, як звіряння в любові й ненависти до самого себе. Адже цей народ - його». Чудово сказано, чи не так?. Але – ось незадача, ці думки 18 років тому вже виклав в своїй статті «Андеграунд» російський письменник та публіцист Дмитро Галковський. Текст цитую за официальним сайтом Галковського: http://www.samisdat.com/2/214-and.htm Знайди, як то кажуть 10 відмінностей. «Я действительно не люблю свой народ. Когда мне говорят, что в русской деревне сосредоточена духовность, я наивно полагаю, что в деревне сосредоточено хамство. Когда мне говорят, что русский рабочий - это олицетворение добропорядочности и нравственности, я ещё более наивно полагаю, что это некрасивый неудачник с полууголовной психологией… Я же по своей жизненной позиции принадлежу к классу не "друзей" или "союзников" народа, а к классу его хозяев. Не самозваных или самодельных, а настоящих. Поэтому доказывать кому-либо свою любовь или хотя бы лояльность по отношению к русскому народу мне незачем. Это так же нелепо, как постоянные уверения в любви или ненависти по отношению к самому себе. Ведь этот народ - мой». Звісно ж ніяких посилань на Галковського в ІБТ немає, цей «літературознавець» просто нагло передрав шмат текста, переклавши його українською, при цьому найогидніше, що буквально в наступному розділі цей плагіатор починає «викривати» українських футуристів 20-х років, які все буцімто скопіювали в Москви.
|
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Переклад "Тов.Дим" |
|
|
02:52pm 17/12/2010 |
|
| |
Анета Камінська переклала мою поему "Тов.Дим" польською. Дуже якісний переклад, збережено ритм, рими, інтонацію. Ця поема - найважливіша для мене річ із опублікованих, ніколи не думала, що таку складну історичну річ хтось візьметься перекладати.
От шматочок, і для порівняння під катом оригінал. Дуже гарно вийшло зі словом "автомобібібібі". Анета молодчинка просто!
wykręcam 9-09-73
kod Charkowa i 9-09-73
kod Charkowa i 9-09-73
a w odpowiedzi –
pi-pi-pi
a w odpowiedzi
nie – samochodychody[1]
nie – miasto jako ośmiornica
nie morza szurgot
a cały poemat
Kruczenycha[2]
pod tytułem Milczenie[3]
wylewam herbatę
i świąteczny napój
do sedesu historii
gdzie spłynęło
wiele różnych rewolucji
i pijana kanalizacja
z rozbitym szkłem
prezentów na urodziny
znowu popłynie ulicznymi
drogami
a w Charkowie –
obok Semenka
żony i syna
którzy stali się obok Szewczenki
pomnikami
[1] W oryginale nieprzetłumaczalna gra: automobilibili = automobile białe [przyp. tłumaczki]. [2] Aleksiej Kruczenych (rоs.), Ołeksij Kruczenych (ukr.) – pochodzący z Ukrainy futurysta, który pisał po rosyjsku [przyp. tłumaczki]. [3] Kruczenych podczas jednego ze wspólnych wieczorów poetyckich wyszedł na scenę i powiedział, że przeczyta poemat Milczenie. Postał kilka minut w ciszy, po czym zszedł ze sceny.
( Порівняти з оригіналом... )
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Увага! Зміни |
|
|
10:47pm 14/12/2010 |
|
| |
Мої хороші! Перепрошуємо і перезапрошуємо Вас на розмову. Марк привіз з ЄвроУнії якийсь застудний вірус і не хоче вас заразити, тож побачимося 22 грудня. Будемо раді. 2-га зустріч із серії «На стику мистецтв»відбудеться 22 грудня 2010 року о 18:30
у кав’ярні-галереї «Штука», Львів Тандем
поетки Любові Якимчук та музиканта Марка Токара.
Модератор – Альбіна Позднякова.На другій такій зустрічі ви зможете ближче познайомитись із поеткою Любов’ю Якимчук і джазовим музикантом Марком Токарем. Вони – подружжя, а також творчий дует. За плечима у них спільний проект аудіопоезії «Жінка, дим та небезпечні предмети», у якому поезія Люби Якимчук тісно переплетена зі звуками контрабаса Марка Токара. Тож будемо говорити про літературу і музику, а також про те, як дві творчі особистості уживаються разом і чия творчість більше впливає на виховання їхнього сина.  |
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Нащ тандем |
|
|
11:16am 11/12/2010 |
|
| |
Коли митець, скажімо художник, чи музикант, цікавиться виключно своїм мистецтвом, він обмежує себе і сам навряд колись створить щось путнє. Нема окремо поезії, живопису, архітектури, музики - це все один шар, це все мистецтво. До чого це?
Мої хороші, хто буде у Львові в наступну п'ятницю, запрошуємо вас на зустріч "На стику мистецтв" і принагідно дякуємо ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=1) tryagaine за організацію цього вечора. Трохи більше тут чи тут чи тут.
2-га зустріч із серії «На стику мистецтв»відбудеться 17 грудня 2010 року о 18:30
у кав’ярні-галереї «Штука», Львів Тандем
поетки Любові Якимчук та музиканта Марка Токара.
Модератор – Альбіна Позднякова.На другій такій зустрічі ви зможете ближче познайомитись із поеткою Любов’ю Якимчук і джазовим музикантом Марком Токарем. Вони – подружжя, а також творчий дует. За плечима у них спільний проект аудіопоезії «Жінка, дим та небезпечні предмети», у якому поезія Люби Якимчук тісно переплетена зі звуками контрабаса Марка Токара. Тож будемо говорити про літературу і музику, а також про те, як дві творчі особистості уживаються разом і чия творчість більше впливає на виховання їхнього сина. І ще нагадаю оце:
|
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Центр Ліжка |
|
|
10:55pm 09/12/2010 |
|
| |
 розпочалася моя подорож у центр ліжка… я зібрав усі свої повзуни або майже всі не забув защепити підгузок та виповз у самий центр маминого ліжка як у центр Світу або на вершину Гори буває сходяться люди саме так я виповз саме з такими думками гальмуючи обличчям по вовняному ліжнику точніше я не вмію ще повзати перепрошую але маю вуха крилаті як руки метелика такого кольорового і щасливого бо літо тому я вилетів у самий центр маминого ліжка використовуючи мої крилаті вуха як руки метелика і … заплакав а мама тут як тут
|
|
| |
|
Читати 3 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| про перші поцілунки та книжки |
|
|
04:39pm 09/12/2010 |
|
| |
перша книжка, як перший поцілунок, бентежна та невміла. ви б не цілувалися вперше на людях, правда? я теж - ні. тому і вам мусить бути зрозуміло, що не можна видавати своєї першої книжки. починайте принаймні з другої. навіть якщо у вас є така можливість та ваші однолітки тішаться своєю першою книжкою, потерпіть. а свою першу залиште тільки для себе.
чесно зізнаюся, ", як МОДА" - це моя третя книжка. а перші дві - тільки на моїх губах, як поцілунки...
|
|
| |
|
Читати 3 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| про класиків |
|
|
12:36am 28/11/2010 |
|
| |
Коли говорять, що їхній улюблений письменник це - Шевченко, Робіндранат Тагор, Пушкін, Міцкевич чи ще хтось із класиків, то це нічого не означає. Це все одно, що сказати - я люблю їсти та псувати туалетний папір. Чи після Тагора та Пушкіна ніхто не писав? Чи живих письменників, музикантів, художників не залишилося? Так визначають свої смаки тільки люди, яким просто треба дати відповідь, а мистецтво вони мають саме там, де ви подумали.
Це ми з Марком вчора вночі придумали. Придумали тільки про класиків, а виконання тут моє. Трохи брутальне. Щось я зла якась стала :)
На хороший сон - трохи японського...
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Культреванш за серпень 2010 |
|
|
07:05pm 24/11/2010 |
|
| |
Щойно сама побачила випадково, що я вже є в Культреваншу, і, як не дивно, строчу...
Сьогодні це виглядає десь так (фото).
голова, чайна церемонія, імені С.Н. і Д, монастир, другий поверх ліжка (щастя), вірш на честь начальника пожежної охорони, "я зник сьогодні вранці...", "зуб мудрості.." та інш.
Читайте, мої хороші, як буде охота.
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| правила додавання |
|
|
11:52pm 19/11/2010 |
|
| |
Коли я була маленька, зовсім дитсадок, я раптом забула, коли в мене день народження. А сталося це он як. Я вчила свою адресу так - будинок 18, квартира 1 - додати і буде день народження, який я напевно завжди знаю. Але раптом переплутала: 18 - то будинок чи день народження, так і гальмувала з тим. Тепер знаю напевно, бо не додаю будинки до квартир і днів народжень. |
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| double bass |
|
|
11:24pm 08/11/2010 |
|
| |
Створила нову спільноту ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/community.gif?v=1) db_bass (контрабас - по-нашому).
Ця спільнота для тих, хто вважає мистецтво способом комунікації, іншого рівня, ніж мова. Мистецтво - це одна площина, не існує окремо музики, живопису, літератури, архітектури... Хто цього не розуміє, нічого вартісного не створить.
Вже маємо 2 пости - один про контрабас і Беккета, другий про контрабас і фемінізм. Щось таке.
Дивіться db_bass, слухайте db_bass, читайте db_bass. Роблю це для вас, мої друзі, та сама розвиваюсь.
|
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Про роман |
|
|
10:38pm 08/11/2010 |
|
| |
Перехід від писання поезії до писання прози позначається лінивістю, бо проза - це справжні йкавалок роботи. А може, це я надто лінива, щоб написати роман. Теоретично написати свій роман може кожен, а для цього треба дві речі - добре запам'ятовувати та добре пригадувати. І ще - мало спати. Останнє в мене виходить якнайкраще.
Наразі вчуся пам'ятати зміни в собі - скоро вже як два роки веду особистий щоденник (паперовий, не жж), Ще не перечитувала, але вже не пам'ятаю, що там понаписувано. Точно є одна лекція в Агеєвої (тоді забула зошит), 5 жовтня про моє одруження. От відкрила першу-ліпшу сторінку, а там запитання: чи стане Борхес критикою, коли я напишу роман, який він нібито досліджує? Колись маю написати.
|
|
| |
|
Читати 1 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| я люблю щось таке як ти |
|
|
11:40pm 16/10/2010 |
|
| |
Хотіла написати багато важливого. Але справжнє важливе зараз це шалик, який плету моєму Васильку, дрова кума, які допомагає розвантажити Марк глупої ночі і сьогодні записане в мій щоденник, який веду скоро як 2 роки. "Я люблю щось таке, як ти". У нас були гості - Галя та Ярко-Марко. Хороші. Хорошко знає.
|
|
| |
|
Читати 3 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Купалочка |
|
|
12:58pm 04/10/2010 |
|
| |
Купалочка
Миєм-миєм-миєм-миєм. Миємо ми нашу шию, Миєм ніжки і животик, Миєм ручки, миєм ротик. Залишилось вмити воду Вся брудна – не милась зроду.
Такі от функціональні віршики вийшли. Сподіваюся, вже дуже скоро це стане дитячою книжечкою.
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Про бабусю і Андруховича |
|
|
01:20am 20/09/2010 |
|
| |
Снився терикон, обтягнутий парусиною. І я дерлася-дерлася на той терикон, хапаючись за оранжеву парусину, але весь час зісковзувала вниз, залишаючи продавлений складками шлейф. Сізіфова праця, Сартр і "Нудота", обгоріла під час пожежі в хаті моєї ба. Я хочу додому, де не була вже скоро як рік. У моєї бабусі дійсно сталася пожежа. І Сартр там постраждав найменше. Найбільше постраждала моя бабусенька та піддатий сусіда, який і кинув недопалок на суху траву. Обгорів. Півхати за недопалок! Півцарства за спокій бабусі! Вона плакала мені по телефону, що в льосі в неї картопля, якраз коли займався ганок, під яким цей її підземний льох. До речі, цього року погані врожаї картоплі, принаймні у нас, на Донбасі. А? Не дочула. Хтось не любить Донбасу чи слово "донбас"? Андрухович, канєшно... Він грається в політичні ігри, а мені плювати на політику. Найбільше плюю на Табачника. Головне, щоб не плакала моя бабуся. А як їй не плакати... Хоча і сльози можуть закінчитися раптом, як вода в напівпорожній пожежній машині. До дупи!Колись написаний Вірш на честь начальника пожежної охорони.
|
|
| |
|
Читати 7 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Робота для психоаналітиків ) |
|
|
04:29pm 02/09/2010 |
|
| |
 Малкович новий (не люблю формули "молодший", більше - див.пост нижче) півтора роки тому займався ледь не фольклорною практикою, а збирав він сни. Так назбиралося 80 снів письменників та антологія "Сновиди. Сни українських письменників". Серед авторів - Андрухович, Білоцерківець, Жадан, Голобородько, Герасим’юк, Лишега та ін. Потрапив до його рук й мій один сон.
Презентація антології відбудеться на Форумі видавців у Львові цього року.
Слідкуйте і приходьте. ( Читати більше авторів... )Від редактора: Цілком можливо, що «Сновиди» — перша в світі письменницька сновидійна антологія. Завдяки цій антології читачі мають змогу познайомитися зі снами 80-ти сучасних українських письменників різних поколінь. Чи не вперше під однією обкладинкою представлено так багато найвідоміших поетів, прозаїків, дитячих письменників, драматургів. Фактично у цій книжці — три покоління українського красного письменства. Це цікавий зріз усієї сучасної літератури з акцентом на молодих і наймолодших, адже саме серед сьогоднішніх 20-літніх варто шукати завтрашніх класиків. Усі сни написано спеціально для цього видання. Єдиний виняток — сон Григорія Сковороди, позаяк це чи не найдавніший з опублікованих снів вітчизняних авторів. З книжки добре видно, як розширюється географія нашого письменства. Чимало з українських авторів тепер живуть і творять за кордоном. Змінюються акценти, тематика, стилістика, різняться ландшафти. Обкладинку «Сновидів» прикрашає робота знаменитого сучасного американського художника Рафала Ольбінського, володаря міжнародної мистецької премії «Оскар» (Париж). Цей плакат здобув свого часу кілька мистецьких нагород. Було втішно (хоча й вельми непросто) залучити його на обкладинку нашої антології...
|
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| про троянди |
|
|
07:22pm 27/08/2010 |
|
| |
про троянди
кожен зроблений завжди з двох а насправді з усіх попередніх усі ми зроблені з батьків, дідів, прадідів і так до мінус безконечності і в цьому ми схожі і цим ми подобаємося собі коли говоримо про вічне і тлінне от як троянди і троянди що постійно відроджуються з нічого не завжди собою, але принаймні шипшиною ми як троянди і троянди проте є одна різниця така непомітна але велика чим новіша людина, тим з більшої кількості людей вона зроблена чим новіша людина, тим з більшої кількості людей вона зроблена кожен зроблений завжди з двох а насправді з усіх попередніх тому нові росточки троянд завжди мають густіше коріння
для мого В.
27.8.10 Львів
|
|
| |
|
Читати 8 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| (;українська мова ;) |
|
|
10:23pm 08/08/2010 |
|
| |
українська мовая хочу перекласти українською мову твого тіла всього зробленого з волосинок на голові, грудях і нижче коли ти спиш як немовля закутавшись у ліжник мого волосся але чи вдасться? я хочу перекласти українською мову твого тіла коли ти говориш мені про музику яку видобуваєш з голосів перехожих з шуму дощу та з моїх обурень але чи вдасться? я хочу перекласти тебе всього українською записати на кількасот аркушів і читати кожному зустрічному кожному випадковому але чи вдасться? українську літературну знаю майже досконало принаймні студіювала в університетах але ти поза нормами і якщо я спробую перекласти мову твого тіла поза нормами української мови музику твого тіла і волосинки твого тіла поза нормами української мови то цього не витримає якась комісія з моралі або інший орган цензури а я не хочу, щоб мова твого тіла навіть у моєму слабкому перекладі довела членів комісії до морального падіння або раптового інфаркту для М.Т. 18-6-10, Пулави (біля Варшави)
|
|
| |
|
Читати 5 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| :) Чужі сни |
|
|
01:49pm 08/08/2010 |
|
| |
Коли твоя дитина набуває обличчя, ще не народившись, ти літаєш. І це ти бачиш його сни у своїй голові...
Сни про драконів, які бувають двох видів, як коники, - зеленого і коричневого. Зелені відкривають пащі, а всередині густий ліс... І це так само його сни...
|
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Радіодрама |
|
|
09:26pm 12/07/2010 |
|
| |
Як корова Манька та Кінь Гнідий дискредитували колгоспи Рецензія на виставу «Uber alles» із фоторепортажем із радіостудії за підписом В.Владка. Журнал «Радіомовлення, слухання, техніка, аматорство» - № 5-6, 1933 |
|
| |
|
Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
| Життя і смерть |
|
|
06:30pm 19/06/2010 |
|
| |
Набридло мені читати заяви щодо порівняння української і європейської освіт від людей, які не те що європ. моделі освіти не знають, а і в Європі ніколи не були. Абсурд! у європейських школах ВИВЧАЮТЬ живих авторів, і взагалі питання життя-смерті автора не виникає - вивчають якісну літературу, а ніхто із журналістів не спромігся навіть перевірити заяву Табачника. по-просту пан Міністр спочатку заявив про розширення блоку російської літератури за рахунок зарубіжної, а потім вирішив у такий простий спосіб скоротити найліпше з програми укр.літ. Але маю запитання - якого милого наші діти мусять читати більше літератури сусідньої держави (тієї, що продає нам газ за найдорожчими в Європі цінами)за рахунок літератури зарубіжної (європейської, американської та ін.)? Це ще одна культурна складова ідеологічного контролю, як введення наглого податку на книговидавництво (щоб живі і мертві теж не могли друкуватися?). |
|
| |
|
Читати 2 Коментувати Додати до улюбленого Share Відкрити
|
| |
|
|
|
| квітня 2012 |
|
| |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 |
|
| |
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}