| Gaude Polonia na rok 2010 |
|
|
10:47am 02/12/2009 |
|
| |
Мої любі, Щойно дізналася, що стала степендіатом програми для митців Gaude Polonia na rok 2010. Це означає, що з лютого протягом півроку я буду в Польщі писати свою книгу і капатися в польських архівах, і спілкуватися з польськими поетами. Ура!!
А з Могилянкою невеличка пауза...
|
|
| |
|
Read 15 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Спецвипуск Дзиги: послухати проект Любов Якимчук – Марк Токар |
|
|
01:44pm 23/10/2009 |
|
| |
Хоч і звук тут аматорсько записаний (скоро буде студійний якісний запис), замало контрабасу в записі (слухати бас раджу з нормальними колонками, бо не в усіх ноутах є баси), але непогане уявлення скласти можна :) Дивіться ще короткі відео, там само.
Ваша Люба.
Дзига:
Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ Сьогодні пропонуємо вашій увазі спільний виступ уже відомої вам поетеси й радіоведучої Любові Якимчук з львівським джазменом, контрабасистом Марком Токарем у спільному проекті, що отримав назву “Жінка, дим і небезпечні предмети”. Тандем Токаря–Якимчук дебютував у вересні під час Форуму видавців у Львові, а цей запис зроблено на його другій презентації в кав’ярні “Квартира 35″ 3 жовтня.
Цей проект відсилає нас передовсім до традиції модерністської феміністичної літератури Заходу, зокрема таких її представниць, як Сільвія Платт, Сімона де Бовуар та Вірджинія Вулф. “Жінка, дим і небезпечні предмети” – яскрава неоавангардистська спроба мистецького осмислення жіночої ролі в літературі та взаємодію жіночого начала з чоловічим (представленим на концерті контрабасом Токаря).
Більшість представлений віршів – з дебютної збірки Любові Якимчук “, як МОДА“, однак деякі були написані в процесі підготовки самого проекту й одразу до нього включені.
Подивитися відео та скачати подкаст тут.
Вірші, отже,
( такі: )
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| tisk.org.ua/?cat=1 |
|
|
01:11pm 21/10/2009 |
|
| |
В пятницу 17 октября кафе ДОНбасс было заполнено до отказа. Поклонники пришли на встречу с поэтессой Любкой Якимчук, которая сейчас живет и работает в Киеве.  Елена Заславская рекламирует книгу ", як МОДА" в ДОНбассе Любовь Якимчук презентовала свою книгу «, як МОДА». Большинство стихотворений сборника были написаны в Луганске.
|
|
| |
|
Read 5 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Вулиця Радянська з історії (фото) |
|
|
12:04pm 14/10/2009 |
|
| |
Це вулиця, про яку моя поема "Вулиця Радянська", місто Луганськ-Ворошиловград. Це дуже рідна і важлива для мене вулиця. Невже я скоро там буду, скучила...
По моєму, фотографії, зроблені більше ніж півстоліття тому, стають поезією.
  сьогодні у повні місяць вулиця Радянська біситься тому на вулиці місиво вимкнули світло обікрали бабусю знайшли немовля в капусті і не зрозуміло звідки виросла капуста в місті проросла з асфальтної гряди чи зійшла на клумбі міськради де її знайшла матір...
 
|
|
| |
|
Read 8 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Рік без Римарука |
|
|
04:49pm 30/09/2009 |
|
| |
 4 жовтня, неділя, об 11-05 в ефірі "Літературної кав’ярні" говоримо з Василем Герасим’юком. Тема передачі - "Рік без Римарука". Що втратила українська література в особі поета Ігря Римарука? - з уст іншого поета, найліпшого друга Римарука, Василя Герасим’юка. Будуть використані записи читання поезій Римарука в авторському виконанні, запис здійснений незадовго до смерті поета мистецьким об’єднанням "Дзига".
Приєднатись до нас можна отак - 72,8 Fm (Київ)
Слухати в Інтернеті в режимі он-лайн - отут (вибирайте кнопку "Прямий ефір. Третій канал").
|
|
| |
|
Read 5 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Знайдіть 10 відмінностей 2 жінок |
|
|
01:02pm 27/09/2009 |
|
| |
Василь Голобородько говорив про схожість оцих дівчат: перша Афродита Книдська (автор - Пракситель, 350—330 рр. до н. е., Лувр ), друга - з моєї книжки (форограф - К.Мотильова).
 
Запрошую на презентацію другої, але без першої там не обійдеться:
в цю середу, 30 вересня, 0 18: оо в київській книгарні "Є"
презентація книги ", як МОДА"
Ваша Люба (Якимчук)
|
|
| |
|
Read 6 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Георгафія кавопиття |
|
|
12:27pm 27/09/2009 |
|
| |
Щойно з ефіру "Літературної кав’ярні". Була в мене в гостях Тетяна Каплунова (якщо ви знаєте її дитячі книжки, як то енциклопедія для дівчат "Панночка", наприклад, то - Тетяна Щербаченко). Таня - моя землячка, вона з Луганщини. Ми за кавою з’ясували георгафію кавопиття. Таня, так само як і я, не любить міцну каву, бо від неї можна не заснути вночі, навіть якщо випити вранці. Пити каву для нас бажано з молоком, бо воно нейтралізує кофеїн.
Взагалі на Луганщині, ультра-сході України, каву вживають дуже мало і в невеликих кількостях. Моїм батькам на 15 річницю весілля (приблизно так) подарували кавовий сервіз, який ми випробували не так давно, на 25 річницю. У Львові старшенно багато п’ють кави, оскільки через клімат (постійні дощі, сирість) у мешканців понижений тиск, а звідти і сонливість. Там всі "сидять" на каві і вона перетворилася на звичку. У степу, де постійна спека над ланами і териконами, немає такої необхідності. Навть якщо ти переїздиш до Львова.
Можете спростувати, буду тільки рада )
|
|
| |
|
Read 13 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Поезію школам!!!! |
|
|
08:02pm 24/09/2009 |
|
| |
Завтра в рамках фестивалю "Київська барикада" читаю в Київській ЗОШ № 61, що на вулиці Мельникова, 39 (М.Лук’янівська)
Якщо ви ходите в школу 61, мої любі френди, запрошую вас послухати наш тандем: Люба Якимчук - Микола Леонович. Пишу своє прізвище першим суто з гуманістично-антипатріархальних міркувань.
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Історійка рецепцій |
|
|
07:04pm 23/09/2009 |
|
| |
На прохання трудящих, а саме ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) atanoissapa - про... і з книжки ",як МОДА". А точніше, вірші, які любить Олександр Ірванець - "маніяк" та "сколіозні спини", Богдан Горобчук - "лінзи", Василь Голобородько - поему "Тов. дим", перекладач - Антон Паперний - "Те Ге Шевченко", "імені С.Н. і Д" та ін, Олег Романенко - писав мені якось про текст "голова", цей самий текст найбільше подобається Максиму Розумному. Олена Заславська каже, що ця книга приємна і гірка, як кава, Анатолій Дністровий написав, що це далеко не дамські вірші, а Василь Герасим"юк - що це поезії "без шкіри". Що вдалося згадати про історію рецепції текстів з цієї збірки..
Поема "Тов. Дим" (для тих, хто курить) лежить отут.
Про обкладинку для bohdan_rachok
Фотограф - Катя Мотильова, дизайн - Ані Московченко. Голобородько інтерпретує це як алюзію до Афродити Книдської - вона без голови, а Гадзінський говорить про геополітику. Усі частково праві, але більше - в авторському передслові до книжки )
лінзи Бо. полощете мізки зриваєте з мене бинти для своїх весільних суконь вечір. у нього лінзи темнішають разом із небом а плем’я банту рахує в ньому зірки на іншому континенті і бантики і бантики замість метеликів ховаються в моєму волоссі понеділок – у П’ятниці магнітними доріжками сім раз на тиждень як у Голобородька не ховай очі від мене ти – темрява скорочує відстань і в очі не ріжуть картинки облич і радужка чимось райдуга коли важкі мої видихи тремтять у спалашках свічки два сонця твоїх зіниць два сонця твоїх зіниць розширюються звично як від атропіну стан райдуги – полум’я і кола бензину розмішаного в калюжах ніби в погляді звуженому шепочеш мені – цить по шкірі гарячими долонями а в сонцях твоїх зіниць а в сонцях твоїх зіниць палає вогонь ( Читати ще... )
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Аудіоінтерв’ю на Дзизі |
|
|
12:13pm 20/09/2009 |
|
| |
 Аудіоінтерв’ю на радіо "Дзиги" із назвою Токар-Якимчук Літо , що минуло, для відомого джазового контрабасиста Марка Токара було насиченим у творчому плані. Окрім концертів у Львівській філармонії, джазовому клубі. виступу на Фортміссії, – були ще інші цікаві музичні проекти: участь у фрі- джазовому фестивалі у німецькому місті Лахау. Також у Німеччині Марк Токар зробив декілька записів: із перкусіонісом Клаусом Кугелем та трубачем Ігорем Широковим і через деякий час – із Вацлавом Зімпелем та литовською вокалісткою Андреа . Повернувшись до Львова , Марк відразу кинувся у вир музичного життя рідного міста: 3-го вересня виступив у джаз клубі, через два дні – на Тижні актуального мистецтва. У багатій та насиченій програмі цьогорічного Форуму видавців до особливо цікавих позицій сміливо можна зарахувати спільний виступ Марка Токара та молодої поетеси Любові Якимчук у театрі Курбаса, яку автори назвали = «Жінка, дим та небезпечні предмети». А все почалось із Фортміссії. Марка зачарувала поезія Люби, а поетесу - захопив виступ талановитого музиканта. |
|
| |
|
Read 1 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Переклади на тему нових технічних винаходів |
|
|
09:43am 20/09/2009 |
|
| |
Мої тексти "Імені СНіД", "Стільниковий суїцид" плюс "Телефон кидається на всіх" Маяковського - одною добіркою та в перекладі Антона Паперного на іврит на yoitamar.
*** ליובוב יקימצ’וק מאוקראינית: אנטון פפרני על שם איידס בדירתי מתגורר איזה גֶבר הוא לא מתגלח, רואה טלוויזיה מלכלך בבית כל צלחת או גרב שגרירות פולין לא נותנת לו ויזה והוא בכלל ציניקן אמיתי כל כך ביתי, חושש מרוח-פרצים שותה קפה, מאזין לשידור המספֵּר ברדיו על איידס, ואחריו מעשן, כולו מהורהר, מדבֵּר במילים, אותן על הקיר חוֹרצים – לא אוּכל לחזור כהוגן על דבריו אבל השכנים מלמטה גם מלמעלה הולכים – מי לגן ילדים מי לבית היולדות ואותם מכירים לפי מבט העיניים מכירים לפי הבּעת לאוּתם אך אני ואתה – רק למעון הקיט מסתגרים בדירה אחרי העבודה אבל נולדים תינוקות, כלומר עדיין מישהו – להתעלס בלי קונדום ידַע. Імені СНіД
AZH: Мало хто знає, але нам видалося цікавим, що Ваші твори перекладалися на іврит. Чому саме ця мова, а не якась із поширених, наприклад, англійська чи китайська?
Окрім івриту були ще переклади французькою, тому трохи дивне запитання. Мене кілька разів уже про це питали. Не знаю, чому саме ця мова, не я себе перекладала. Вибирав мене перекладач, це був Антон Паперний, харків’янин, що давненько живе в Ізраїлі, і я не була з ним попередньо знайома. Потім він надіслав мені переклад, я відкрила і побачила просто картинку, не зрозуміло якою мовою, чи арабською, чи івритом. Я запитала – що це? Він пояснив.
У перекладачів свої мотивації. За його словами, прочитавши вірш про школяриків з рядками "хоч і вусатий Те Ге Шевченко реве та стогне на дошці", він згадав свій найперший переклад. А також вірш нагадав йому його власну школу, яку він закінчив 20 років тому, уроки української літератури, вчительку, вивчений напам’ять у другому класі вірш про «кремлівські зорі» на Волзі і Дніпрі та про «бадьорих школярів». Щодо тексту "Стільниковоий суїцид", то ця тема у сучасному мистецтві – нові технічні винаходи – цікавить його вже давно, особливо у порівнянні ХХ та ХХІ століть, зокрема, це Маяковський («Трудом пробиваясь сквозь тоненький шнур...»). До речі, для цього вірша ідеально підійшла стандартна формула ізраїльських операторів зв’язку (у мене записано в блокноті) – "ана, насу шув бе-моед меухар йотер", що буквально означає "будь ласка, спробуйте знову пізніше". Щодо тексту «Імені С.Н.і Д,», у якому йдеться про типа, що живе в квартирі героїні, який дивиться телевізор, забруднює посуд і шкарпетки, а поляки не дають йому візу. Цей вірш дав можливість зробити анаграматичну риму «гевер»-«герев», тобто «чоловік» (тобто мужчина)- «шкарпетка», а це прекрасна нагода показати перекладацьку майстерність. Мені здається, що перекладачі виходять із самої можливості здійснити переклад.
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Форум, трусики і кандидатка в Президенти |
|
|
05:13pm 18/09/2009 |
|
| |
Говорив мені Богдан Горобчук паранджу носити, або хоча б широкий безформенний одяг - не послухала. Вперше прилюдно одягла коротку сукенку. От і маю тепер. Дехто на ім’я Олександр Ковальчук на одному "жовтому сайті" написав про наш проект з контрабасистом Марком Токарем "Жінка, дим і небезпечні предмети". Сам журналіст не був у львівському театрі Курбаса, тому і писав не про мистецтво, а на мої... трусики. Але і трусики мої він не бачив, але цій темі присвячена 1/4 його статті, а решта, як не дивно, Людмилі Супрун, яка балатуватиметься в Президенти України...
Якась фігня, малята, чоловіки сприймають жінку крізь біноклі: блондинка, пряма функція жінки - така-то, красива, політик, одяг, розмір нижьої білизни.
Єдиний віхід жінці бути поетом - це бути маскулінною, або піти в монастир. Може, піти в монастир, і цього разу не в чоловічий, як у вірші.
|
|
| |
|
Read 10 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Інтерв’ю на AZH |
|
|
11:34am 18/09/2009 |
|
| |
Цитати: ...«Чи вмієш ти кричати?». Ясно, що вмію. На прем’єрі «Жінка, дим і небезпечні предмети» ви мали змогу пересвідчитися в цьому. Після виступу навіть один музикант з Амстердама, його звуть Алекс, підходив і говорив, що крик сподобався і хотілося це чути ще… ...Марк Токар вважає, що він грає так само, як я пишу. Ідеться про структуру музичної і поетичної композицій. Структура моїх віршів непроста – там немає катренів і рівної кількості складів, тієї найпростішої силабо-тоніки, до якої нас усіх привчили в школі. Там є ритм, але він більш складний (ідеться як про римовані тексти, так і про верлібри). Це – як ритм серця. Ваше серце не стукає, як маятник: тук-тук-тук. Правда ж? У нього більш складний ритм: тук-ті-тук-ті-ті… ...Вони поділяються на бальзамованих тварин, молочних поросят, казкових, намальованих тонким пензликом з верблюжачої шерсті, тих, хто щойно розбив вазон і таке інше… ...У мистецькому просторі тепер величезна проблема – художники не слухають музику, музиканти не читають, може з письменниками через їхню синтетичність, трохи краще, але не з усіма. Не має бути такого розриву, бо є один спільний мистецький простір. Мистецтво – це те, що є в нас усередині і витворює нас. ... Для цього вірша ідеально підійшла стандартна формула ізраїльських операторів зв’язку – "ана, насу шув бе-моед меухар йотер", що буквально означає "будь ласка, спробуйте знову пізніше". Щодо тексту «Імені С.Н.і Д,», у якому йдеться про типа, що живе в квартирі героїні, який дивиться телевізор, забруднює посуд і шкарпетки, а поляки не дають йому візу. Цей вірш дав можливість зробити анаграматичну риму «гевер»-«герев», тобто «чоловік» (тобто мужчина) - «шкарпетка»... ...Я писемна з чотирьох років, тому... ...А стосовно «Жінки, диму…», то це теж звучатиме ще не раз, і в Україні, і не тільки тут, але це поки таємниця…   
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| На сайті Форуму видавців |
|
|
12:45pm 08/09/2009 |
|
| |
Вівторок, 8 вересня, 2009 - 12:37 13 вересня о 18:00 в Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса відбудеться прем'єра музично-поетичного діалогу «Жінка, дим і небезпечні предмети». Проект Марка Токара (контрабас) і Любові Якимчук (поезія) проходить в рамках головної щорічної події в літературному житті України - Форуму видавців у Львові.
Очікується оригінальна музика (free jazz) і поетичні тексти, частина з яких виникла імпровізовано під час підготовки проекту. А точніше - можна буде почути поєднання низьких звуків контрабасу Марка Токара і високого голосу Люби Якимчук. Проект був підготовлений упродовж декади в серпні цього року, проте не містить жодних завчених ходів, адже мистецтво є свобідним та його реалізація завжди непередбачувана.
( Довідка про учасників... ) |
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Літературне ЖЖиття |
|
|
12:30pm 08/09/2009 |
|
| |
Буковоїд оглядає блоги:
Олег Коцарев (olehkots) Олег Коцарев оновлює свій журнал «Мій Перший Ніж» часто. У ньому - вірші, посилання на статті, фотографії, думки, історії з життя, щоденникові нотатки. Зацікавлення: «Раїса Троянкер», «гуляти», «дивитися», «читати» і «кохатися». До гостей Олег Коцарев налаштований не дуже доброзичливо: «Взагалі, нічого тут читати, давай далі!»
Андрій Любка (andrijlyubka) Назва журналу Андрія Любки, який він почав вести у 2007 році, говорить сама за себе: «Поезія і самотність». Останнім часом Андрій постить лише чужі вірші. Пояснюючи це тим, що сам зараз пише лише прозу. У його ЖЖ можна також побачити цитати, інтерв’ю та анонси подій. Андрій Любка захоплюється риболовлею. Серед інших зацікавлень: «ходити пішки», «бітник», «дощ», «дівчата», а ще «тупі філологи» і, звичайно ж «вірші».
Любов Якимчук (jakyma) Тут майже все присвячено літературі. Помітно, що авторка пильно стежить за всім, що відбувається в цій сфері. Що зрештою й не дивно, адже у своїй біографії Любов Якимчук коротко зазначила: Поет. Серед зацікавлень: «Василь Голобородько», «Веня Д’ркин», «Джойс», «здоровий спосіб життя», «антифемінізм».
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| З інтерв’ю Олександра Ірванця на Махнофесті |
|
|
12:21pm 08/09/2009 |
|
| |
Ірванець відповідає Артвертепу на запитання, що він читав останнім часом: А з українського я зараз чекаю нового роману Жадана, про який вже всі багато говорили, я ще його не бачив. З української літератури останнім часом прочитав… тут є така авторка, вона навіть сюди запрошена, Любов Якимчук, поетка. У неї є книжка «Як мода», вона стала переможницею премії імені Антонича. Оце було останнє, що я з української літератури прочитав, це було три тижні тому, і так на мене справило враження. Я навіть думаю, що напишу рецензію, але поки ще не брався – тільки збираюсь. Буде цікаво, якщо Ірванець наважиться написати таку рецензію :) |
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Заходьте до нас |
|
|
05:20pm 07/09/2009 |
|
| |
9 вересня, 17:00, Книгарня "Є", просп. Свободи, 7 "Смолоскипівський Марафон" Читають пари (і чому, власне, вони пари?): Лесь Белей - Лора Радченко, Вано Крюґер - Олена Степаненко, Олег Коцарев - Оксана Васьків, Микола Леонович - Альбіна Позднякова, Ярослав Гадзінський - Любов Якимчук.  |
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Поїзд 97 |
|
|
08:21pm 12/08/2009 |
|
| |
Не шукайте мене в Києві)) За півтори години маю поїзд до Львова, до Львова, до Львова, де мене можна буде побачити протягом тижня як мінімум. А потім - на День Незалежності з Махном. На їхньому сайті, до слова, програмка зовсім не оновлюється і багато запрошених, напр. Малковичі, туди не внесено. Зрештою, чого можна чекати від анархістського фесту :).
До речі, презентація Четвертого андеграундного літературно-музичного фестивалю “День Незалежності з Махном» схвалена Громадською Комісією з питань захисту суспільної моралі.
Секретна інформація: цього року там ніби буде якась сходка скінхедів, але це, думаю, нікого ця інформація не налякає, але потурбуйтеся про вашіі душі :)
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Банда імені Антонича (радіопроект) |
|
|
03:25pm 12/08/2009 |
|
| |
Поки "Літературна Україна" відпочиває на морях і і не друкує програмку радіо "Культура", я вирішила заповнити цю порожнечу в інфопросторі. Отже, пропоную слухати поезію у другій половині серпня.
Банда імені Антонича*
Підозрюються: Дізнатися хто це, можна:
Любов Якимчук (звучить уперше) 14 серпня об 11-30 (повтор 23-25)
Оксана Луцишина 19 серпня о 23-25
Юрій Кучерявий 21 серпня об 11-30 (повтор 23-25)
Галина Крук 26 серпня о 23-25
Остап Сливинський 29 серпня об 11-30 (повтор 23-25)
Увага! Їхня кількість росте з кожним роком.
*Поезії лауреатів літпремії ім. Б-І Антонича в авторському виконанні. Тривалість кожної програми - 5 хв, будьте уважні :)
Мої колеги вмовили мене нарешті записатися, тому вперше за рік роботи на радіо тут можна почути і мої вірші. Далі буде...
Слухати:
На хвилях
72, 86 FM (Київ)
Нас можна слухати в Інтернеті (Третя програма)
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| За що дають Антонича? (2000) |
|
|
04:26pm 10/08/2009 |
|
| |
Малолітні поети
Угрин, Анастасія. Це знає кожен вітер: Поезії / Худож. Оформл. В.І.Сави. –Львів: Каменяр, 2002. – 46 с.: іл., портр.  
Трохи формалізму:
Лауреат літературної премії імені Антонича за 2000 рік.
Вік - шкільний (судячи з портрету і Google).
Книжковий блок (блочик 70х90) при гортанні розпадається.
Читати - дітям і для світлого настрою.
Чомусь у нас не цінують поезію дітей, як це було і є у Франції (читати "Міфології" Р.Бата ), адже саме школяркою написана збірка "Це знає кожен вітер". Євгеній Євтушенко свого часу підтримав дев’ятирічну Ніку Турбіну з Ялти (потім забув про неї), а хто підтримав Анастасію Угрин і що про неї тепер чути? Я не знаю такої поетки, навіть не вдалося дізнатися її рік народження.
Важлива особливість цієї книжечки в концептуальності, вона складається з двох умовних частин: "Жовта сторона вітру (тепла)" - сторінки жовтого кольору і "Холодна сторона вітру (холодна)" - сині сторінки. Верлібри Анастасії Угрин, тоді ще школярки, дуже світлі та по-казковому наївні. Інтертекстуальність (авторка черпає з фольклорних пісень, прислівїв і приказок, казок та авторських казок), легкість стилю та фольклорно химерний світ, що весь час перетворюється - ознаки її стилю.
Трохи поезії - фрагмент VI зі "Старих казок":
Вірність розливає маєтки полум’я
морок вабить примхи
втеча вислизає від переслідувачів
та й мимрить:
Жили собі дід та баба
та й мали вони... мармурові альти
акваріумів
Акорди виражають безмежність
пороги повертаються спинами
сутінки втікають від світла
та й ваблять:
Дід бив - не розбив,
баба била - не розбила
мишка бігла
хвостиком... розколупала мандрівку
Паморозь розсипає алмази
зима обіймає Полярну зорю
а мости
марно з’єднують
обидва
мої ока
Серію оглядів книжок, що отримали премію Антонича, по-мазохістськи :) продовжую. Попередні статті:
1. Релігійна еротика в поезії (Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл.)
2. Еротика по-античному (Назаров, Назарій. Лампадофор: Поезії. – Львів: Каменяр, 2008. – 48 с.)
3. Антонич на шару(Березіна, Дарина. Всього лише серпень: Поезія. – Львів: Каменяр, 2007. – 37 с) |
|
| |
|
Read 6 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| За що дадють Антонича? (2006) |
|
|
12:10pm 09/08/2009 |
|
| |
Продовжую серію оглядів книжок, що отримали премію Антонича. Попередні статті:
1. Релігійна еротика в поезії (Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл.)
2. Еротика по-античному (Назаров, Назарій. Лампадофор: Поезії. – Львів: Каменяр, 2008. – 48 с.)
Так, знаю, забагато еротики, але є її не може бути забагато...;)
Сьогодні: Антонич на шару
Березіна, Дарина. Всього лише серпень: Поезія. – Львів: Каменяр, 2007. – 37 с.
Формалістично
Формат – зброшуровані 40 сторінок Вік на момент отримання премії – 25. Читати – не варто (якщо не маєте зайвого часу) «Всього лише серпень» – настільки звична поезія, якої ми начиталися в школі, що тепер не сприймається. Авторка багато читала шкільнопрограмних віршів, писаних чоловіками, очевидно тому і сама пише від чоловічої особи. Проблема – відсутність новаторства, яке окрім традиції, є складовою авторської поезії (адже пише не робот). Хоча такі тексти правильні і виважені з усіх боків могла би складати машина, комп’ютерна програма чи УЛІПО. Про останнє, а це французький проект: математики плюс поети – розказувати не буду, бо це довго, хоч і весело, пошукайте самі. Схоже, 2006 року журі літ премії імені Б.-І. Антонича вибирати було ні з кого. Буває і таке. На прощання і підтвердження – текст, вибраний навмання: Вже недовго. Вже зовсім трішки. Вже розтята моя броня. Я цей світ залишаю пішки, Без трофеїв і без коня. Я цей світ залишаю першим, Сонні зорі зірвавши з віт. Чорна квітка моя розкреше Цей шалений рудий граніт. Чорна квітко, п’янка омано, Безгоміння моє сумне… Я сьогодні неначе п’яний… … Я живий ще, та це мине.
Продовження огляду читайте завтра. |
|
| |
|
Read 6 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| За що дають Антонича? (2007) |
|
|
12:29pm 07/08/2009 |
|
| |
Еротика по-античному
Назаров, Назарій. Лампадофор: Поезії. – Львів: Каменяр, 2008. – 48 с.
Трохи формалізму:
Лауреат літературної премії імені Антонича 2007 року.
Формат – брошура.
Вік автора на момент отримання премії – 17 років.
Читати – можна, якщо хочете.
Тривалість читання – десь з півгодини. Тексти справляють враження лицарської поезії, за формою у хорошому розумінні класичної. Ліричний герой – це такий коханець, що докоряє собі, оспівує Її, усе це транспортує у давньогрецький чи давньоримський топос, де герої поводяться не як самі, а як місцеві, але ніби нам їх перекладають звиклим перекладацьким лексиконом і жодного тобі зв’язку із сучасністю. І часом – хороша красива еротика, по-давньогрецькому, хоч і замкнута на табу: MARINA Вологих кіс твоїх солоні бризки
І вигини шорсткі піщаних стегон,
Хітони із покрову білих пін.
І скелі, що здіймаються, мов перса,
І подихи призахідних вітрів –
Ти вся моя, тебе обійму смерком,
Зануривши все тіло в прохолоду,
І гнатиму стада слизьких медуз.
… І водорості зв’яжуться вузлами
На литках мармурових бистрих ніг
Моїх… Пожбуривши округлу гальку
І збуривши хмарки рухливі мулу,
Я вивчу всі таємні форми дна,
І ступні наберуться духу плоті,
Що зліплена з холодних сірих глин…
… Ти вся моя. 26 вересня 2005 До речі, написано автором у 15 років (Назарій 1990-го року народження). Верлібр, хоч у збірці – повсюдно силабо-тоніка. Але найбільше, на мою думку, автору вдаються переклади. Відкрила для себе одеського емігранта Іллю Камінського (США), проситиму в Назарія його тексти в оригіналі. А це переклад: МАЕСТРО Чим є пам'ять? Тим, що тіло пломенить:
сад яблуневий у Молдові й школа під ударом бомб –
коли бомбують школи, то забудь серйозність.
Пишу це зараз й відчуваю тіла важкість.
Кричать дівчата – 347 тих голосів
на поверсі, де лікар їх рятує; руки в нього
привалені стіною, онука помирає поруч
і шепоче: «Я не хочу помирати! Я з’їла таких яблук!» Він з її губів, немов сліпий, чита
Й кричить: «Мовчіть! Бо я біля вікна
кличу на поміч!» Він
у темряві говорить їм невпинно
про Брамза і Шопена, щоб спинить їх.
О лікарю, оце вікно
життя обрамить: томати стигли, хмари проминали
й ми раз жили. Лікар із тату папуги на руці поглянув,
що вилиці онуки –
вже ніби не її, і з точністю хірурга
зшиває жалість і страждання. Щось уже друга книга виглядає мені еротикою, що ж далі? А далі буде… Сподіваюсь і в Назарія теж. Хочеться побільше перекладів від нього.
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| За що да.ють Антонича? (1999) |
|
|
05:17pm 06/08/2009 |
|
| |
Розпочинаю серію оглядів "За що дають Антонича?". Нагадаю, ідеться про літературну премію ім. Б.-І.Антонича, отут більше.
Релігійна еротика в поезії 
Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл.
Трохи формалізму:
Літ премія ім. Б.-І.Антонича за 1999.
Вік автора на час отримання премії – 25.
Формат книжки 70х90 (як старі фото моєї бабусі)
Цукру - 4 ложечки, забагато.
Читати - дуже раджу.
Книжка має пафосну передмову, написану невідомим мені Олександром Слободяном, який, можливо, є Президентом ЗАТ “Оболонь” (так каже Google), а може, і письменником. Зрештою, яка різниця. Цитата: “Тоді це була сімнадцятирічна юність. Геній любови прокинувся і звільнив поезію Оксани Яковини. Майстри слова побачили мудрість, якої не сподівалися від юности”. Ким би не був шановний пан Слободян, а тут він трапив у “яблучко”. Вірші Оксани – це постійне любовне бажання і тремтіння, це еротика прямо на простирадлах аркушів у всіх на очах. Перевірте це:
Меса
Входиш, як входять царі до печери,
гаснуть світила , і біля жертовника
білий дощ, наче білий священик,
нашу любов читає двадцятьма мовами.
Двоє тіл білих складаються в древній апокриф,
писаний ще неписьменними вченими,
там серед каменю тихо стоїть з ними Бог їх,
кажучи їм ті безумства, щ стануть священними.
Корінь твій по мені пише обрис венери,
сам коронує її тут, під стінами голими.
Твій білий дощ і ти, мов священик,
молишся поміж грудей двадцятьма мовами.
Вірші Оксани Яковини оспівують жінку-коханку і жінку-матір. Вона є степом, з якої проростають трави і по ній гарцюють коні. Взагалі, у цій збірці багато коней, що явно відсилають до сексуальності.Цитата із З.Фройда (“Я і воно”): “У стосунку до Воно Я ніби вершник, який має приборкати коня, що перевершує його в силі”. І приборкує ці сили авторка релігією, жінка-церква – ще один образ поряд із жінкою-матір’ю і жінкою-коханкою.
я
церква
вищаю ніби дзвін
стає
так
немов увійдеш не з дверей
і ті що моляться не знають
куди стояти обличчям
кожна свічка вкриває мене
святими плямами із середини
мене обвішано іконами
розп’яття посеред мене
хочеться кричати а хтось бере
мої губи своїми наче причасті
всі по одному лишають
свій гріх у мені й виходять
я не можу обернутися й бігти
місто з каменем на душі
я на фундаменті я церкваУперше бачу поетичну релігійну еротику, ніде, я не пам’ятаю, щоб у когось з українських авторів не було поєднано образ церкви і коханки, і це все у поєднанні з бароковим досвідом емблематичної поезії.
Мій висновок: Антонича у 1999 дали і за релігійну еротику, хоч це не єдина перевага цих текстів. |
|
| |
|
Read 9 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Святий Метроном |
|
|
01:51pm 06/08/2009 |
|
| |
1919 чаєом буває актуальним для 2009. Михайль Семенко подосі свіжий і невимушений. Святий Метроном Нерозмірковано і тенденційно Заперся у білу вежу нудний символіст. Стукається лобом, нереально і без мрійно, Об оранжеву стінку у 20 літ. І затулює вуха і завішує вікна – Його галас нервує і проміння сліпить. І жахаються стіни: їм жаль чоловіка, Що у шафі, мов миша, сидить і скрипить. І завішує вікна, і затулює вуха, І не знає вже сам – чоловік він чи гном. А на улиці шуми… І здивовано слуха. І розмірено стука Святий Метроном. 1919 Київ |
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| За що дають Антонича? |
|
|
01:34pm 05/08/2009 |
|
| |
Це питання мене цікавило рік тому, коли відсилала рукопис на літпремію імені Б-І Антонича (до 31 серпня, ще можете встигнути). Але до більшості лауреатьських книжок дісталася тільки тепер.
Я пропоную вам зайнятися «хірургією», для цього нам знадобиться операційний стіл і швейна машинка (за французькою традицією) та книжки, які отримали премію Антонича. За 15 років (1994-2008) нагородили таких людей (перші премії, другі зазначені в дужках):
2. Сенчишин Ярина, Кубай Данило, Сливинський Остап, Коноваленко Сергій ("У лігві вересня"), Маріанна Кіяновська ("Парк Праксителя" - друга премія 1999) Яковина, Оксана. Не вір лебедеві, що пливе: Симфонія c-moll / Іл. Н.Б.Кручкевич. – Львів: Каменяр, 2000. – 109 с.: іл. Луцишина, Оксана. (Орфей Великий. – Лювів: Зерна, друга премія 2000 р.) Угрин, Анастасія. Це знає кожен вітер: Поезії / Худож. Оформл. В.І.Сави. –Львів: Каменяр, 2002. – 46 с.: іл., портр. Пашківська, Надія. Куль парків на шахівниці: Поезії / Худож. Оформл. Серіх В.І.Сави; Вступ. Слово С.Антонишин. – Львів: Каменяр, 2002. – 95 с.: іл., портр. Романенко Олег Гевків, Галина. Один день слова ні: Поезія / Іл. Н.Могилат. – Львів: Каменяр, 2004. – 133 с.: іл. Кучерявий, Юрій. Рахунок порожнечі: Поезія / Передм. М.С. Якубовської; Худож.оформл. С.Кучерявого. – Львів: Каменяр, 2005. – 79с. Головатюк Євген Березіна, Дарина. Всього лише серпень: Поезія. – Львів: Каменяр, 2007. – 37 с Назаров, Назарій. Лампадофор: Поезії. – Львів: Каменяр, 2008. – 48 с. Якимчук, Любов , як МОДА [Текст] : поезії / Фото К.Мотильової; дизайн А.Московченко. – Львів: Каменяр, 2009. – 74 с.: іл (тобто це я) Як ви розумієте, маю тільки книги, бібліографію яких зазначаю. У кого є інші - прошу поділитися. Усього має бути 15 - стільки років конкурсу, плюс кілька за другі місця. Завтра починаємо хірургічні вправи :) |
|
| |
|
Read 12 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| вірш на честь начальника пожежної охорони |
|
|
01:56pm 02/08/2009 |
|
| |
Дехто Г.Яковлев жалівся, що давно не не ставила вірші нові. Оце один з них. А взагалі пишу одну велику річ (одразу збірку), концептуальну, шматками якось показувати важко, і взагалі важко показувати останнім часом. Читати легше :) Отже, уявіть мій голос...
вірш на честь начальника пожежної охорони
пожежа почалася на дні озера
будинок освітлений червоною ілюмінацією був під загрозою на першому поверсі в ресторані в офіціантів розплавились таці... відкрийте крани! усі хто мене чує відкрийте крани! до ранку ми врятуємо наші душі загорілось каміння загорілись дружини а потім їхні чоловіки загорілись птахи десь пролітав один з них і тушив сигарету плювком щоб не обпалити крила комах притрушені попілком загорілись риби загорілись ріки загорілись гриби медитував поет у повітрі легкий і бентежний мов вихор загорілось повітря загорівся дим загорівся вогонь усе загорілось прийшов начальник пожежної охорони він давав клятву рятувати і виніс на руках двох немовлят як два кольори двох Василів один Голобородько інший Герасим’юк
для Е.Й.
|
|
| |
|
Read 2 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| різне Л |
|
|
12:47pm 02/08/2009 |
|
| |
*
Щойно мала ефір з Іваном і Тарасом Малковичами. Іронічний Іван і відвертий Тарас. Хороша така в них сім’я і вірші позитивні дуже. Знову забула сфотографувати моїх гостей - на радіосайт у мене вимагають. Ех, я ж не фотографом тут працюю...
*
12 виїжджаю з Києва до Львова і буду там цілий тиждень (очевидно з 13 по 20). І це прекрасно. Як недавно виявилося, я ду-уже люблю це місто. І тепер мені там зовсім просторо. Місто - не архітектура, а люди...
*
Аня Руда, чи Ганна, як тобі краще (?), якщо ти це читаєш, то в мене настрій хороший і я зовсім не сумую. Ну а якщо не читаєш.... ;)
*
Я пишу-пишу-пишу і пишу. Читаю-читаю і знову пишу-пишу-пишу. Гарно отак почуватися, писемною.
*
Ви помітили, що я рідко роблю отакі по-справжньому щоденникові записи. Так. Ну, я трохи інтроверт. Це означає, що як в Інрернет виходжу - верчуся дуже і відволікаюся, що не можу вам усе це розсказати.
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Неомарксизм і "Високий замок", або Яка там стаття за наклеп? |
|
|
05:23pm 25/07/2009 |
|
| |
я з Луганська, з Луганщині, а простір зовнішній формує внутрішній, у мене там степ
Я вийшла на сцену і заявила, що збираюся відходити від того пафосу, що звучав до мене. Я говорила про важливі для мене речі. ( Про такі... )А журналісти ніби і стояли з відео- фото-камерами та диктофонами, але геть нічого не почули. Промава та інтерв’ю не були заполітизованими. А от що написали... Тут тягне на цілого Маркузе із усією Франкфуртською школою (Джеймісон, Адорно..). Для них література - просто "надбудова" до економіки-політики. Неомарксизм процвітає, але чи знають журналісти самі, що пишуть? Цікаво, як мені тепер здійснювати оце все? Хіба президентом стати. І чи допоможе?
 
Премія імені Б.-І. Антонича поїхала до ЛуганськаПершу премію за поетичну збірку “Як мода” отримала луганчанка Любов Якимчук. “У збірці дівчина характеризує найважливіші проблеми суспільства, засуджує брутальність, підносить внутрішню красу людини на найвищі щаблі соціального рівня”, - зауважив поет Ігор Калинець. – Будучи прихильником національної єдності, радію, що поезія розвивається не лише у Львові, а й на теренах Східної України”. Сама поетеса вважає, що перемога допоможе їй об’єднати західну та східну українську поезію навколо духовної ідеї, національної самобутності, патріотизму, засад високої моралі, вказуючи на найкращі літературні традиції та пріоритети у розвитку сучасної української постмодерністичної літератури. Читати повністю цю ахінею можна тут.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Калинцю дякую за адекватність.
Усім іншим кажу: Мистецтво заради миистецтва і крапка.Ні. і знак оклику!
|
|
| |
|
Read 12 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Землячки пишуть |
|
|
03:47pm 21/07/2009 |
|
| |
Поэтесса из Луганской области стала лучшей во ЛьвовеПриємно в Луганську пишуть. Не знаю тільки, чи я з Первомайська (жила там кілька днів і те в пологовому будинку:), чи з Луганська, де жила останні 6 років, чи з селища Михайлівка, де провела більшу частину свого життя. Тобто я наразі живу отак: Луганськ-Київ, потяг 20 або 88.
|
|
| |
|
Read 13 - Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Фармакон пам’яті Юрія Кучерявого (рецензія на Літакценті) |
|
|
01:21pm 17/07/2009 |
|
| |
 Кучерявий, Юрій. Пам'ять і місце. – К.: Факт, 2009. – (Серія «Зона Овідія»).
У складних текстах, як у чужому місті, дуже просто загубитися. Не завжди допомагає клубок Аріадни чи найсильніша оптика, — як у випадку з Юрієм Кучерявим. Це не діагноз (медициною я не займаюся), це запрошення на екскурсію, жест у ваш бік. Ви можете його прийняти, а можете й відмовитися.
Кучерявий – ду-уже серйозний поет. Він не жартує і не грається, він скоріше грає на слові...
... Із жінкою поет робить переважно те, що робили й трубадури, а пізніше романтики — оспівує, тримаючи на відстані: «Мріяти б, що ти кохана, річ як річ». Але це не дискримінація жінок, як може здатися феміністкам... .... Складається враження, що Лишега або завжди пише дивні післямови, де тільки в двох останніх абзацах ідеться про автора книжки, або не зовсім розуміє тексти, щоб про них писати післямови... |
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
| Ростислав Семків про критику і критиків (рекомендую) |
|
|
03:24pm 07/07/2009 |
|
| |
Потенції критики
Зізнаюсь тут: колись я читав, що пише про інших авторів добрий поет Іван Андрусяк; потім побачив, що він лиш хвалить їх та хвалить – жодної різниці, суцільний позитив, то я й покинув читати. Врешті, критика має і щипатися, і товкти, а не лише посміхатися, – бо тоді це вже не критика, а компліментаристика якась виходить.
Шановні, ви наша реальність, наші прототипи, врешті - наше м’ясо! І ми будемо полювати на вас, гратися з вами й вашими текстами, давати їм життя або убивати, як ви те робите з численними вашими персонажами. Хочете – ображайтесь; але краще домовимося: ми більше не робимо вигляду, що наші оцінки остаточні та об’єктивні (гра, всього лише гра – уявна гільйотина критики, не більше), а ви визнаєте…
|
|
| |
|
Post - Add to Memories - Tell a Friend - Посилання
|
| |
|
|
|
| грудня 2009 |
|
| |
| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
| |
|
